7 листопада

У ніч з 6 на 7 листопада 1990 року, ще в часи радянської влади, в театрі музкомедії було відкрито унікальний клуб, аналогів якому не існувало - Всесвітній клуб одеситів...

32 роки тому (7 листопада 1990 року) наш великий сучасник Михайло Жванецький запропонував створити громадську організацію, гаслом якої стали слова Георгія Голубенка: "Одесити всіх країн, єднайтеся!".

У 1990 році Михайло Михайлович Жванецький ще не написав свій знаменитий афоризм: "Одесити бувають розсіяні і зосереджені: розсіяні - вони розсіяні по всьому світу, а зосереджені - зосереджені тільки в Одесі". Але відчув це, безумовно, вже в ті часи. Де він тільки не виступав, скрізь чув заклики одеситів - створіть центр для зв'язку всіх, хто живе в Європі, в Америці, в Ізраїлі, з тими, хто в Одесі.

Центр, інформаційний центр - це щось формальне. Жванецький надав цьому запиту "розсіяних співгромадян" людське обличчя, придумавши - Клуб. І не просто клуб, а Всесвітній клуб одеситів...

...Восени 1990 року Всесвітній клуб одеситів було зареєстровано як громадську організацію. У ніч з 6 на 7 листопада 1990 року в Театрі музкомедії ми святкували його відкриття. Тоді-то і виїхав на сцену президент Клубу Михайло Жванецький на білому коні.
І газета "Всесвітні одеські новини" вперше вийшла тоді ж. На першій сторінці колонка редактора "Поверх бар'єрів", написана мною. Процитую один рядок: "Її завдання, користуючись словами Бориса Пастернака, бути поверх бар'єрів, змітаючи ці бар'єри".
Тут же привітання Михайла Жванецького "Ми відкриваємося" і мера Одеси Валентина Симоненка "Є таке місто".

Тоді ж ми вирішили, що символом клубу стануть атланти, які підтримують світобудову, наші одеські атланти з вулиці Гоголя, і Аркадій Цикун створив проєкт лого Клубу.

Надзвичайно важливо, що з усіма ідеями ми приходили до мера нашого міста
Валентина Симоненка, одесита, який і почув, і підтримав.
Два-три організаційні збори. І створено Президентську раду: Михайло Жванецький став першим (і беззмінним) президентом Всесвітнього клубу одеситів. Віце-президенти - Євген Голубовський, одеський журналіст, редактор газети клубу "Всесвітні одеські новини", яка створювалася, і Валерій Хаїт, капітан знаменитої одеської команди КВК, а нині головний редактор гумористичного журналу "Фонтан".

У складі Всесвітнього клубу одеситів і його Президентської ради - люди, яких добре знали в Одесі: промисловці, банкіри, юристи, артисти, художники, лікарі, письменники, краєзнавці, вчені, музиканти. Можна сміливо сказати, що це інтелектуально-духовна еліта Одеси. Принцип прийому незмінний: новачкові необхідні рекомендації двох членів Клубу, ну і, звісно, вступний і щомісячні внески.
До Клубу приймають і тих, хто нині живе в будь-якій точці світу. Одесити діаспори іменуються "віртуальними" членами Всесвітнього клубу одеситів.

З моменту утворення Клубу (1990 рік) виходить його газета "Всесвітні одеські новини". З 2000 року виходить альманах "Дерибасівська - Рішельєвська".

За участю Всесвітнього клубу одеситів було випущено чимало книжок - твори Олександра Дерибаса, Володимира Жаботинського, Власа Дорошевича, Юхима Зозулі, Віри Інбер, Анатолія Фіолетова, Юрія Олеші, Юрія Михайлика, Давида Макаревського, "Вінок Мандельштаму", збірка ранніх поезій Семена Кірсанова, "Конармія" Бабеля з ілюстраціями Є. Ладижинського. У стінах Клубу народився і вже згаданий журнал "Фонтан", який з 1997 року щомісяця радує своїх читачів.

На електронну адресу Всесвітнього клубу одеситів Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript. надходить велика кількість листів його добровільних зарубіжних кореспондентів, а сайт Клубу www.odessitclub.org, створений 2002 року, користується великою популярністю, і не тільки серед одеситів. За статистикою сайт відвідали представники 192 країн світу.
На сьогодні на сайт зайшло понад три мільйони відвідувачів, які переглянули понад сім мільйонів сторінок.

Зараз це місце - будинок на розі Маразліївської та Базарної вулиць - знають багато хто не тільки в Одесі, а й далеко за її межами. Сюди заходять ті, хто приїхав до рідного міста погостювати, згадати минуле. Нерідко можна зустріти в Клубі почесних гостей, які, хоч і не народилися в Одесі, люблять це місто і приїжджають сюди на гастролі або з громадською місією. Так було з Ернстом Неізвестним, Резо Габріадзе, Сергієм Стадлером, Петром Тодоровським, Йосипом Райхельгаузом і багатьма іншими.

Під егідою Всесвітнього клубу одеситів проводяться творчі конкурси, фестивалі, виставки. У художній галереї клубу виставляють свої роботи художники і фотографи Одеси, а іноді й гості з інших міст і країн. Тут проходять презентації книжок, що вийшли в Одесі, пресконференції з гостями міста.

Ось уже 13 років як відновлено роботу знаменитої "Зеленої лампи", що зібрала молодих одеських письменників і поетів.

Клуб є ініціатором багатьох міських акцій. За ініціативою Клубу проводився збір коштів на встановлення в Одесі пам'ятника видатному одеситу - письменнику Ісааку Еммануїловичу Бабелю. Автор пам'ятника Георгій Франгулян був обраний за результатами проведення міжнародного конкурсу. Пам'ятник було відкрито у вересні 2011 року.
Гроші на пам'ятник надходили зі США, Німеччини, Ізраїлю, Грузії, Швеції, Канади, Франції.
Клубом ініційовано встановлення багатьох меморіальних дощок. Тільки за останні роки встановлено дошки Ю. Олеші, Кіріаку Костанді та Михайлу Врубелю, Велімиру Хлєбнікову....

Двері нашого Клубу завжди широко відкриті для тих, кого хвилює життя Одеси та одеситів - незалежно від їхнього сьогоднішнього місця перебування. З першого дня війни клуб зайнятий благодійною роботою. Проводяться концерти, виставки, презентації, всі збори з яких ідуть на допомогу теробороні, допомогу переселненцям.

І сьогодні в Клубі працює чудова виставка художниці Ніни Федорової. І сьогодні Клуб готує до виходу книжку казок молодої одеської письменниці Вікторії Коритнянської, в друкарню здано 91 номер альманаху "Дерибасівська-Ришельєвська".

Заходьте в Клуб. І ви поринете в різноманітне життя Одеси, дізнаєтеся, чим живуть наші філії в Австралії та США, в Канаді та Польщі...

До речі, першою книжкою, виданою Клубом після 24 лютого 2022 року, стала збірка прози і віршів "Война" - емоційний, миттєвий відгук молодих одеських письменників на напад Росії на Україну.

Повернемося до 7 листопада 1990 року.

Текст передовиці для першого номера газети Клубу одеситів писав Міхал Михалич:
«Господа одесситы!
Свершилось! Мы открываемся!
Вы держите в руках газету нашего клуба. Все к нам!
Мы собираем всех под свои знамена. Заказаны герб, флаг, гимн, знак…
Первая ступень пройдена. Это взаимоотношения с властями.
Вторая ступень ждет — это взаимоотношения с населением. Третья ступень еще дальше — взаимоотношения клубменов между собой: теннис, гольф, ланч, нагрудный знак, возбуждающий поцелуй.
Президентский совет обращается к вам, вам и вам со своими поздравлениями.
…Итак, мы открываемся!
Мы начинаем держать в напряжении половину Земного шара, называемую Одессой».

Так, настрій тоді був веселішим.

Живемо далі.

На фото - будівля на Маразліївській, 7, де міститься Всесвітній клуб одеситів.

Євген Голубовський - віце-президент Всесвітнього клубу одеситів