… кожне місто звучить по-своєму

Голос Одеси — голос моря, голос вітру та чайок, голоси порту та курантів на Думській, гул Привозу...
Голос Одеси – позивні Воронцовського маяка.
Але в голос Одеси проникли й чужі звуки: луна вибухів, виття сирен повітряної тривоги.

Є ще голос поезії. Живий.
Вона народжувалась на цьому березі, під цим небом у будь-які часи.
Народжується і сьогодні.
Звучать молоді голоси.
Вони різні.
Різниця проявляється не лише у зовнішньому, а й — що тішить— у внутрішньому, у заломленні та відображенні світу. І війни.
Вони талановиті та вільні.

Прояв свободи у всьому: у музиці, віршах, прозі...
Не вседозволеності, але свободи, що абсолютно природно для них вони народжені у вільній країні, в країні вільної. В Україні.
Вони пишуть і співають про різне, а насправді про вічне.
"...о чём ни пиши – всё о любви, о ненависти и о погоде, о прошлом, будто о настоящем.
Странное дело – воспоминания, они иногда опережают события.
Ещё ничего не случилось, а ты уже вспоминаешь..."

Вони пишуть про війну, яка не просто торкнулася кожного, стала не просто тлом, картинкою, сторінкою підручника. Ні.
Вони живуть і дорослішають під час війни, пишуть під час повітряних тривог, люблять і... ненавидять.
"...о чём ни пиши – всё о любви, о ненависти и о погоде..."

Запам'яталися вірші та проза, погляди та обличчя. Гарні, гарні, різні.
Не спромоглася, на жаль, послухати всіх.
Але від почутого залишилося тепле світле почуття радості, світла, надії.

Де?
У ВКО, минулої п'ятниці, холодного осіннього вечора.

Хто вони"?
Учасники проекту«Вільні Душі».

«Молодь — це майбутнє і ми хочемо бути почутими. З усіма недоліками, усією історією за плечима».
Назва музично-поетичної зустрічі тех. дарує надію: «Ступінь зрозуміння».
Ініціатор і ведуча благодійної музично-поетичної зустрічі Єлизавета Скорба.

Епіграфом до цієї зустрічі Єлізавета взяла рядки з вірша Ліни Костенко:
«…Я вибрала Долю собі сама
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці».

І з цим важко посперечатися.
Цього дня Ліза відзначала своє 16-річчя.
Згадую спектакль Олени Куклової за розповідями І. Гайдаєнка, В. Коваль, А.Бірштейна та... моєї прозової мініатюрі, присвяченій улюбленій і незабутній кішці Чу-Ши.
У тому спектаклі брала участь дівчинка з дивовижним голосом, дівчинка, яка запам'яталася всім глядачам, Єлизавета Скорба.

Залишається лише вкотре привітати Єлизавету з 16-річчям, із втіленням її проекту в життя, побажати молодим голосам звучати і бути, і бути почутими, і, звичайно, порадіти за наше місто, за нашу країну, згадавши рядки ще одного класика, чий добрий геній пам'ятають ці стіни, це місто:
"Нет, что-то есть в этой почве. Нет, что-то есть в этих прямых улицах, бегущих к морю, в этом голубом небе, в этой зелени акаций и платанов, в этих теплых вечерах...
Да, что-то есть в этой нервной почве, рождающей музыкантов, шахматистов, художников, певцов, жуликов и бандитов, так ярко живущих по обе стороны среднего образования!
...нет смысла петь, когда нечего сказать, нет смысла танцевать, когда нечего сказать...."

Молодим голосам Одеси сказати є що.
Хочеться вірити, що їх почують.

"Були пісні, вірші та навіть проза.
До нас завітали учасники, що з нами вже не вперше: поетеси Влада Хворостецька, Катерина Харченко; поет Никита Герус та співачка й поетеса - Настя Околиця.
Раді вітати у нашій великій сім‘ї нові обличчя: поетес Діану, Вікторію Єфремову, Світлану Македон, Вікторію Коваль, Марію; поета Віталія Вакарчука та прозаїка Софію Євсегнеєву. З почином, друзі!!
Незмінна ведуча Єлизавета Скорба порадувала глядачів піснями та віршем Ліни Костенко «Доля»."

Людмила Шарга, поетеса, письменниця

Відео з зустрічі - за посиланнями:
https://youtu.be/fGZxayzxVfo
https://youtu.be/gJw0XuGkgZ0
https://youtu.be/io2Vgnfgsp0
https://youtu.be/oXXjGbp1jg8