З Утьосовивим по життю або як осягнути неосяжне.
До 65-річчя Едуарда Амчиславського
"Не можна осягнути неосяжне". Так говорить давня мудрість.
А якщо дуже хочеться?
Ну, тоді можна...
Років сорок з гаком тому так вирішили два одесити: батько і син Амчиславські - Борис Самойлович і Едуард Борисович, - взявшись збирати колекцію всього, що пов'язано з життям і творчістю нашого великого земляка Леоніда Йосиповича Утьосова. А це ВСЕ мало розміри воістину неосяжні: адже Утьосов зумів проявити себе в такій кількості жанрів, що просто диву даєшся, як один артист здатний на таке. Класичний приклад - його програма "Від трагедії до трапеції", де так і було позначено: "Утьосов показує все". А все "утьосівське" - це і драма, і оперета, і куплети, і оповідання, і танці, і циркові номери... І це - у 1923-му, коли попереду ще були тріумфи "Теа-джазу", "Веселих хлопців", сотні пісень, книжки і т. д. і т. п.!
Але все-таки: якщо дуже хочеться.....
Амчиславським захотілося. І дуже....
Найприкольніше, що привід був найсправжнісінький житейський, хоча й досить-таки нестандартний. Едуард, одружившись, виявив, що його нова оселя в Трикутному провулку, 11, квартира 7 - саме те місце, де з'явився на світ і провів дитячі роки кумир його і кількох поколінь одеситів. Ця обставина змінила все життя нашого героя.
І почався збір "всього". Сам Леонід Йосипович, з яким Амчиславські зустрічалися, поставився до цієї витівки не без властивого йому гумору, але цілком шанобливо. І навіть допоміг дістати свою книжку "Спасибі, серце!", за якою полювали сотні бібліофілів і яка на "чорному ринку" коштувала понад 40 (!) номіналів. А після його відходу з життя виникла нова мета - створити в тому будинку, де народився наш корифей, Музей-квартиру Л.О.Утьосова.
Цією метою і своєю енергією Амчиславські запалили сотні людей у тих країнах, де перебували шанувальники творчості Л.О. Утьосова. Навіть переїхавши до США, вони не тільки не послабили зусиль, а й потроїли їх, почавши створювати на основі своєї унікальної колекції "Утьосовську енциклопедію". Забігаючи наперед, зазначимо, що зараз на їхньому рахунку майже 25 книжок про Утьосова (у т.ч. і зі співавторами).
Народження Музею - історія, багата на пристрасті та пригоди. Чого тільки не було за три десятиліття! Утім, сам Едуард описав її достовірно і захопливо. І, хоча на досягнення мети пішло цілих три десятиліття, але знову підтвердилося, що якщо дуже хочеться, то можна осягнути неосяжне і досягти недосяжного. Мав рацію класик: "Воля і праця людини чудові дива творять"...
І день 2 вересня 2015 р., коли відбулося офіційне відкриття Музею-квартири Л.О.Утьосова в Одесі, став ще й особистим тріумфом нашого героя. Відтоді Едуард регулярно приїжджає до рідного міста, незмінно привозячи з собою нові експонати для музею, а головне - нові книжки. Нині вже можна з упевненістю сказати, що жоден артист у світі (!) не удостоївся такого детального висвітлення всіх сторін свого життя і діяльності, як Леонід Йосипович Утьосов. І підняти цю брилу зуміли всього дві людини, які одного разу замахнулися на те, щоб осягнути неосяжне.
Сам Едуард Амчиславський теж адже людина різнобічних обдарувань. Одні знають його як тямущого інженера-зв'язківця, інші - за роботою в Молодіжному кіноцентрі та Музеї кіно на Одеській кіностудії, треті - як голову клубу книголюбів "Гренада", четверті - як чудового журналіста, п'яті... Ну, тут можна довго перераховувати. Одна тільки біографічна довідка в першому томі "Утьосовської енциклопедії" зайняла дві з половиною сторінки убористого шрифту. Але ж книга ця вийшла три роки тому! З тих діянь і достоїнств тільки додалося.
Але ж прожито "всього-на-всього" 65 років!
Але навіть цього, не такого вже й довгого терміну життя, вистачило на те, щоб ми могли зі 100% упевненістю сказати: Едуард Амчиславський славно вписав своє ім'я в Історію. Ось так - ні більше і не менше!
Від щирого серця вітаємо нашого славного ювіляра, члена всесвітнього клубу одеситів Едуарда Борисовича Амчиславського! Бажаємо творчого довголіття, доброго здоров'я, щастя, миру!
Завжди неподалік,
Ваш ВКО