Пам'яті жертв політичних репреcій
В Україні День пам'яті жертв політичних репресій відзначається у третю неділю травня.
Конкретне число репресованих невідомо. Разом з тими, які відбували тривалі тюремні терміни були і засуджені до вищої міри покарання. Закон по реабілітації жертв був прийнятий в 1991 р., а в 2018 р. він піддався кардинальній переробці. Розширився перелік видів репресій. Процес реабілітації виглядає наступним чином. На першому етапі попереднє вивчення матеріалів здійснюється на регіональному рівні. Остаточне рішення приймається Національною комісією з реабілітації при Українському інституті національної пам'яті. У складі Національної комісії є 4 місця від представників з громадських та наукових організацій. Нині у ній працюють представники з Києва, Львова, Одеси. Одесу представляє голова Правління громадської організації «Одеський меморіал», яка була заснована у 1988 р., Ігор Леонідович Комаровський. Це місце було надане йому по результатам Національного конкурсу. Він також є головою Правління Одеської громадської організації «Потерпілі від політичних репресій», при якій працює Музей. Засновник цих структур – кавалер ордену княгині Ольги ІІІ ступеня, один з ініціаторів споруди і установлення Меморіального комплексу на Другому кладовищі, Алла Борисівна Тонська.
Першим реабілітованим по новій редакції закону із засуджених в Одесі став Микола Андрійович Балашов – капітан далекого плавання, один із засновників Товариства одеських лоцманів. У 1905 році, в час погрому, він врятував групу євреїв, забравши їх на борт судна і вийшовши у відкрите море. Під час окупації Одеси він ховав у своїй квартирі сусідів по дачі – Мері та Лелю Шаровкер, їхню мати та тітку. У 1942 р. 4 місяці він керував групою водолазів, які розчищали акваторію порту. Влітку 1944 р. був засуджений на 10 років з конфіскацією майна «за зв'язок з представниками іноземних держав в контрреволюційних цілях». До осені він знаходився в одеській в'язниці, а до початку травня 1945 р. – у Вінницькій пересильній. Далі він був відправлений по етапу до Сибіру. Помер на 73-му році життя, не доїхавши до місця відбуття покарання. Він не був реабілітованим по законодавству, що діяло до 2018 р. В регіональній комісії при прийнятті пропозицій для Національної комісії з цього питання рішення прийнято не було: голоси «за і проти» розділилися порівну. Для його реабілітації у 2020 р. немало зусиль доклав її ініціатор І. Комаровський. Питання розглядалося на двох засіданнях Національної комісії. Таким чином добре ім'я Балашова повернулося у історію нашого міста.
У 2021 р. пішов з життя В. А. Смірнов. З його нарису, опублікованого в третій частини «Реквієму ХХ століття» І. Комаровський дізнався, що Балашов не реабілітований. Шлях відновлення чесного імені капітана розтягнувся на 12 років. Наталія Григор, його онука, яка мешкала з ним, була присутньою при його арешті. Дізнавшись про реабілітацію дідуся, вона вигукнула: «Це – диво!». Серед законодавчих змін 2018 р. з'явилася нова категорія – «Потерпілі від політичних репресій». Це категорія людей, які були на утриманні репресованих на час арешту. Для них пільги на рівні держави і досі не передбачені, але вони можуть отримувати допомогу за рахунок місцевих бюджетів.
Завдяки ініціативі і старанням І. Комаровського були прийняті відповідні рішення, міською і обласною радами, які стосуються потерпілих від політичних репресій. З початку 2022 року володарі такого статусу стали отримувати постійні виплати.
15 травня 2022 року І. Комаровського запросили в бібліотеку-філію № 30 Централізованої бібліотечної системи ім. І. Франка, де він прочитав лекцію про жертви політичних репресій. По закінченні заходу завідувачка бібліотеки Ірина Нерубащенко відмітила, що ретельний пошук біографічних відомостей – особиста риса, притаманна Ігорю Комаровському. Логічний склад розуму і широка ерудиція дозволяють йому повертати з небуття втрачені імена, тим самим відновлюючи історичну справедливість по відношенню до великої кількості людей, долі яких склалися трагічно. Завідувачка і усі відвідувачі заходу були дуже вдячні І. Комаровському за змістовну розповідь, його значні справи і багаторічну співпрацю на ниві краєзнавства. З незмінним бажанням допомогти він консультує з усіх питань, які пов'язані з отриманням як статусу реабілітованого, так і статусу потерпілого від політичних репресій.
Інна Вайнблат
Газета "Добра справа", 2022, червень, № 189, стор.6
